Громадські організації відіграють важливу роль у забезпеченні відповідальної поведінки бізнесу. Досвід роботи з цією тематикою, накопичений в інших країнах, показує, що найбільш знакові справи щодо негативного впливу на права людини з боку компаній були ініційовані саме громадськими організаціями та/або дослідницькими центрами (think tanks). Саме громадські організації часто відслідковують та сигналізують про системні проблеми в наявних на ринку бізнес-моделях з точки зору їх впливу на права людини і локальні громади.
Робоча група ООН з бізнесу і прав людини, відмічає зростання зв’язків між роллю бізнесу у сфері прав людини та його впливом на правозахисників та громадянський простір в цілому. Серед базових тенденцій останніх років, зокрема, такі:
Звуження простору для громадянського суспільства послаблює верховенство права, що також негативно впливає на бізнес, погіршуючи сприятливе середовище для відповідального бізнесу та ефективного управління;
- Маючи можливість вільно діяти, громадянське суспільство може стати ключовим другом і партнером для бізнесу, допомагаючи виявляти та реагувати на ризики, пов’язані з правами людини та їх порушеннями, а також співпрацювати в моделях багатосторонніх та колективних дій;
- Амбітні цілі та складні виклики, такі як досягнення Цілей сталого розвитку, потребують ідей, досвіду, вкладу та співпраці з боку всіх суспільних суб’єктів, включаючи активне та відкрите громадянське суспільство;
- Виступи на підтримку громадянського суспільства допомагають компаніям задовольнити соціальні очікування та заробити і зберегти свою «соціальну ліцензію на діяльність».
Одним із інструментів у сфері бізнесу і прав людини, який можуть використовувати громадські організації, є бенчмаркінг (benchmark) – коли компанії публічно оцінюються за допомогою «контрольних показників».
Бенчмаркінг – це оцінювання базових чи контрольних показників, які дозволяють визначати серйозність їх ставлення до своїх зобов’язань у сфері прав людини (відданість правам людини).
Бенчмаркінги є одним із проявів більш широкого руху, спрямованого на те, щоб переконати компанії поважати права людини й усувати зі своєї діяльності ризики негативного впливу на права людини. Якщо компанію порівнюють з аналогічними компаніями на ринку, і результати такого порівняння виявляються незадовільними, це може вплинути на імідж компанії, її привабливість для інвесторів та зрештою спонукати до змін.
Бенчмаркінг може оцінювати поведінку компанії в сфері прав людини загалом або ж фокусуватися на конкретних правах. Такі показники дозволяють охарактеризувати як окрему компанію, так і ситуацію в корпоративному секторі в цілому (якщо охоплюють собою достатньо велику кількість компаній) або в окремій сфері господарської діяльності. Вони проводяться як на глобальному рівні, так і на національному.
Для України бенчмаркінг компаній у сфері прав людини може бути також корисним як інструмент оіцнки впливу компаній на громаду та/або регіон – результати такого бенчмаркінгу мають братися до уваги в програмах післявоєнної відбудови та відповідно в пріортитеності їх зовнішнього фінансування.
Приклади бенчмаркінгів у сфері бізнесу і прав людини
Один із найбільш авторитетних і відомих бенчмаркінгів – Corporate Human Rights Benchmark
Оцінює корпоративну повагу до прав людини в цілому. Використовує більше 80 індикаторів. Усі індикатори зосереджені на ключових очікуваннях Керівних принципів ООН з бізнесу і прав людини, а саме: взяття на себе зобов’язання поважати права людини, проведення процедури забезпечення належної обачності у сфері прав людини (human rights due diligence, HRDD) та забезпечення доступу до засобів правового захисту.
Методологія поділяється на ключові індикатори – які є релевантними для будь-якої компанії, незалежно від сектору діяльності, розміру компанії, її локального чи глобального характеру діяльності, і більш розгорнуті індикатори за секторами діяльності. В цій частині ключові індикатори доповнені більш спеціальними за секторами, а саме: виробництво автомобілів, сільськогосподарська діяльність, виробництво одягу, добувна промисловість, інформаційно-комунікаційні технології.
З методологією застосування ключових індикаторів можна ознайомитися тут в перекладі українською мовою.
Щорічно Corporate Human Rights Benchmark (CHRB) оцінює 150-250 найбільших компаній світу за вказаними секторами.
Як вказується у самому CHRB:
«Стандарт корпоративної відповідальності в сфері прав людини (CHRB), який входить до складу Всесвітнього альянса бенчмаркінга (WBA), оцінює розкриття інформації про права людини найбільш великими глобальними компаніями з 2017 року. Складаючи рейтинг компаній на основі корпоративних політик, процесів і практик, а також з урахуванням того, як організації реагують на серйозні звинувачення в порушенні прав людини, CHRB ставить мету забезпечити умови для конкуренції в гонці до першості, в якій компанії докладають зусилля для виконання своїх зобов’язань з поваги до прав людини як окремих осіб, так і спільнот, на яких такі компанії впливають».
Методологія CHRB є широко використовуваною. Так, наприклад, за інціативою німецького уряду у 2020 році за ключовими індикаторами CHRB було оцінено 20 найбільших компаній Німеччини для встановлення того, наскільки повно ними реалізуються очікування Керівних принципів ООН з бізнесу і прав людини. У 2022 році за ключовими індикаторами CHRB Данський інститут з прав людини провів оцінку 30 найбільших компаній Данії.
Такі бенчмаркінги, зазвичай, засновані на загальнодоступній інформації, яку сама компанія про себе повідомляє на своєму сайті, в опублікованих звітах, публічних заявах та інтерв’ю власників і менеджерів компанії, та тій, яка доступна в інших відкритих джерелах. Водночас, для забезпечення прозорості процесу, бенчмаркінги можуть передбачати, що перед оприлюдненням результатів оцінки, попередні її результати повідомляються компанії разом із пропозийією у певний розумний строк надати свої коментарі, доповнити або заперечити зібрані та проаналізовані дані.
Ще один відомий бенчмаркінг у сфері бізнесу і прав людини KnowTheChain
KnowTheChain оцінює зусилля компаній щодо виявлення ризиків примусової праці в їхніх ланцюгах постачання та публікує контрольні показники для окремих галузей кожні два роки. Компанії оцінюються за методологією, яка базується на Керівних принципах ООН щодо бізнесу та прав людини та охоплює такі теми, як найм персоналу та думка працівників.
Методологія бенчмаркінгу може використовуватися безвідносно сектору роботи компанії, але сам бенчмаркінг оцінює компанії в тих секторах, де є найбільшим ризик примусової праці у ланцюгах постачання – сектори інформаційних і комунікаційних технологій, продуктів харчування та напоїв, одягу та взуття.
Окрім інформції, яку сама компанія розкриває про себе на своєму сайті, у звітах компанії тощо, методологія KnowTheChain включає також збір відгуків про роботу компанії від різноманітних зацікавлених сторін, включаючи представників самої компанії, інвесторів та організацій громадянського суспільства.
У подальшому отримані результати надсилаються компаніям, які оцінюються (у 2022/2023 KnowTheChain планує оцінити 185 найбільших компаній у вказаних секторах підвищеного ризику). Компанії мають два місяці на вивчення результатів оцінки. Упродовж цього періоду часу вони можуть надати свій зворотній зв’язок, у тому числі вони мають право на одногодинний дзінок для обговорення результатів оцінки. Після цього результати бенчмаркінгу фіналізуються й публікуються.
Ще один бенчмаркінг, заснований на критеріях, закладених до Керівних принципів ООН, це Banktrack. У 2022 році за цим бенчмаркіном було оцінено 50 банків на підставі їх загальнодоступних документів. Після цього кожному банку було направлено індивідуальну електронну таблицю з детальним описом попередніх оцінок й обгрунтуванням оцінки, а також з пропозиціює банкам додавати коментарі. Банкам було запропоновано три тижні на те, щоб прокоментувати свої попередні оцінки. Також Banktrack звернувся за консультацією до незалежної академічної консультативної групи з приводу дилем, які потребували незалежної зовнішньої оцінки.
Також є бенчмаркінгі, що зосереджені на окремих правах людини
Серед найбільш відомих – RankingDigitalRights Кожного року цей бенчмаркінг оцінює 26 світових найбільш впливових цифрових платформ і теоекомунікаційних компаній на предмет того, наскільки добре вони втілюють стандарти прав людини.
Методологія бенчмаркінгу будується навколо таких прав як свобода вираження й інформації, а також право на приватність.
В Україні прикладом бенчмаркінгу, який фокусується на окремій сфері поваги прав людини, є Індекс корпоративної рівності – дослідження корпоративної політики, правил та практик приватних компаній щодо заборони дискримінації на робочому місці та підтримки рівності і різноманітносття. Індекс включає дослідження заборони дискримінації за ознаками статі, інвалідності, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. За своєю методологією Індекс відрязняється від згаданих вище бенчмаркінків тим, що побудований, по-перше, на добровільній участі компаній в оцінці, і, по-друге, компанія сама надає відповіді на питання, включені Індексом до опитувальника.